Наш гість – Микола Славинський, типовий український галерник в царині слова з нетиповим, тобто талановитим поглядом на життя. Свою ниву він виорює широким плугом: як редактор, прозаїк, поет, критик, видавець, голова творчого об’єднання пригодників та фантастів Київської організації НСПУ. Славинський активно реагує віршами, аналітичними роздумами і статтями, рецензіями, есеями, оповіданнями. Підносить найкраще в людині. Плекає рідні заповідники – літературу, культуру та духовність.  ›››

Письменник Віктор Грабовський впродовж творчого життя поступово набував універсальності: філолог за фахом і поет за покликанням він «додавався» як критик, літературознавець, публіцист, перекладач, романіст. Пройшов шлях від кореспондента багатотиражки до головного редактора газети «Літературна Україна». Співавтор книжок документального художньо-публіцистичного фільму Ролана Сергієнка «Поріг» (1988 р.), дослідник українського етносу, його епічних та лексикографічних пам’яток. Автор оригінальної гіпотези про походження «Слово о полку Ігоревім»...  ›››

Наш гість – письменник Володимир Бушняк. Донедавна голова Кримської республіканської письменницької організації і головний редактор газети «Литературный Крым». Характерним для його творчості є те, що він художньо осмислює сьогодення і надблизьке минуле (що завжди було надскладним завданням, бо доводиться спиратися лише на власний досвід, нема відстані, щоб звірити свої оцінки з аналітикою часу). Втім, елементи різних жанрів присутні в його книжках. Наше непередбачуване, дивовижне, шалене життя відбивається в творах нашого співбесідника.  ›››

Наш гість – письменник Володимир Барна, який, наче мотрійка, складається з кількох Барн: поета, перекладача, публіциста, літературознавця. Життям тертий-битий, тож має багатющий матеріал для творчості. Вражень (і стресів) нахапався по самі вінця, працюючи на радіо та на посаді голови Тернопільської обласної письменницької організації. Не солодко (зате неймовірно цікаво) було і в Бюро пропаганди художньої літератури Національної спілки письменників України – Володимир Барна організував понад десять тисяч письменницьких зустрічей на теренах Західної України, подолав колосальні відстані.  ›››

Наш гість – Володимир Шовкошитний, поет і прозаїк, доктор філософії в галузі політології, професор, директор видавництва «Український пріоритет», громадський діяч.  ›››

Саме в момент насолоди мистецтвом, спогляданням природи – переживається сенс життя, ця невловима для прямої мови річ. Та саме за допомогою слів можна проявити шлях до нових просторів духу. Вірші Марії Гончаренко живуть на глибших рівнях світовідчуття, хоча взаємодіють з усією вертикаллю життєвих шарів.  ›››

До нас завітала одна з найуспішніших українських письменниць Ірен Роздобудько. Вона народилася у Донецьку, проте пише свої твори українською мовою. Закінчила Київський національний університет, є нині головним редактором журналу «Караван історій. Україна», викладає в Театральному університеті (курс кінодраматургів). В ній є неабияка твердість характеру, принциповість, проте пані Ірен вражає філософською терпимістю, коли спілкується з бува безцеремонними і безпардонними читачами... Про підґрунтя різноманітної натури пані Ірен йдеться в наступній бесіді, вона також дає оцінки викликам дійсності.  ›››

Це вже навіть не смішно. Перед кожними виборами у нас ставлять під сумнів статус української мови. І так – вже 20-ть років! Невже це ніколи не скінчиться? І як все-таки цього можна позбутися?  ›››

80 років тому почався Голодомор. Геноцид українського народу, який знищив майже 4 мільйонів українців, страшенно підірвав народжуваність, (більше 6 мільйонів ненароджених дітей) та був однією з першопричин того становища, в якому ми є зараз. І навіть полеміка з приводу мовної політики є його наслідком. Чому? І чому саме в цей день розпочався Голодомор?  ›››

Дуже прикро, що публічна дискусія, збурена шулерською появою мовного закону КК, відбувається зумисне фальшиво і ще більше затуманює мізки простого громадянина. Після цього зазвичай невірний виклад мовної політики держави і самого призначення мови стане ще не зрозумілішим для загалу. Забалакуючи мовне питання народ задурюють, методично перетворюючи в натовп-охлос. Цього й домагаються політтехнологи, які спеціалізуються на здобутті влади для тих, кому вона потрібна лише для збагачення. Про мир, злагоду між людьми і життя в спокої та достатку не йдеться...  ›››