Кількість громадян України, для яких рідною є українська мова, удвічі перевищила число громадян, котрі звикли спілкуватися російською. Такими є дані останнього опитування Центру Разумкова, проведеного влітку в усіх регіонах держави. За опитуванням, протягом одного року кількість прихильників російської зменшилася на п’ять відсотків і становить зараз 25 з половиною процентів. А українську рідною вважають 52 відсотки. Що впливає на ці тенденції?
Перше соціологічне дослідження щодо того, яку мову люди вважають рідною, Центр Разумкова провів у квітні-травні минулого року. Опитували респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Друге таке ж дослідження Центр здійснив у травні-червні нинішнього року, теж у всіх областях держави. За словами директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, зменшення кількості респондентів, для яких рідною є російська мова, не стало несподіванкою:
«Збільшився відсоток людей, які вважають рідною обидві мови – українську і російську. Україна має свою специфіку, оскільки такий стан свідомості громадян пов’язаний з історичними подіями, з особливостями соціально-кльтурної ситуації. У 1991 році відбувся різкий перехід від одного державного устрою до іншого. Існує певна частина громадян, які і досі ще за інерцією звикли вважати рідною мовою російську».
Президент Росії Володимир Путін в інтерв’ю часопису «Time» заявив, що в Україні «17 мільйонів етнічних росіян, причому тільки за офіційною статистикою. Там майже 100 відсотків людей вважають російську своєю рідною мовою». При цьому Володимир Путін не зазначив, які соціологічні дослідження він використовував, роблячи таку заяву. А російський політолог Станіслав Бєлковський вважає, що російська мова може бути “величезним національним активом України”. Водночас, на його думку, це не заперечує державного статусу української мови:
«Я вважаю помилковим твердження тих, хто вважає, що російська мова має використовуватися з історичних причин і традицій. На цьому популярність мови побудувати неможливо».
Співробітницю інституту демографії, етнічну росіянку Наталію Беліцер заговорити українською змусили, за її словами, кілька чинників: тісне знайомство з українськими дисидентами в сімдесятих роках і особиста участь у суспільно-політичному житті країни в дев’яностих роках. До такого рішення треба природно "дозріти", зазначає пані Беліцер:
«Це абсолютно природній процес. Це поступове позбавлення пострадянської спадщини. Коли розпався Радянський Союз, то людям стало цілком природньо повертатися до свого коріння, до своєї мови».
Крім української та російської учасники опитування називали своєю рідною також й інші мови. Наприклад, кримськотатарську. Але, як зазначає кореспондент Радіо Свобода на півострові Володимир Притула, частина кримських татар визнає при цьому, що забуває рідну мову, спілкуючись російською.
«За даними останнього перепису 2001 року, понад 90 відсотків кримських татарвизнали рідною кримсько-татарську мову. У той час як володіють нею, за даними експертів, не більше 20 відсотків представників цієї етнічної спільноти. 14 кримсько-татарських і 4 українські школи на всю автономію. Решта із 660 шкіл – російськомовні. Саме тому лідер Меджлісу Мустафа Джамілєв стверджує, що лише 1 із 10 дітей кримських татар шкільного віку має можливість навчатися рідною мовою».
На відміну від України, у Білорусі російську вважають рідною мовою більше половини громадян. Такими є дані перепису в цій державі. Білоруську назвали рідною 39 відсотків білорусів, розповідає мінський кореспондент Радіо Свобода Валерій Калиновський:
«Для Олександра Лукашенка рідною мовою є російська. Він не вважає своєї рідною мовою білоруську. Для усієї чиновницької вертикалі рідна так само російська. За цілий рік лише один закон у парламенті був ухвалений білоруською мовою».
Одним із результатів опитування Центру Разумкова, є те, що зросло число людей, котрі вважають рідними обидві мови: і українську, і російську. Торік таких респондентів було 15, 5 відсотків. А нинішнього року – 21, 5 відсотків. Один із найпопулярніших сучасних українських письменників Андрій Курков пише російською мовою, добре володіючи водночас і українською. Проте, переконаний він, для людини не може бути рідною одразу дві мови. Це радше вже політичне, а не лінгвістичне питання.
Часто білінгви називають рідними дві мови. Це неправильно, бо рідна мова - одна. За європейським стандартами - це мова матері- Muttersprache. А тут українська перспектива не набагато краща ніж білоруська, бо якщо із статистики викинути село, то фактично рідною мовою всієї молоді в певній частині Ураїни є російська. Включно з Києвом, бо тут матері з дітьми українською не говорять за винятком націоналістичних сімей. А скільки їх? Учителі теж говорять російською з дітьми. А село через кілька десятків років зникне через фермеризацію після того, як земля стане товаром. Отже, український етнос. якщо круто не змінити культурну політику, розподеться на два народи, якщо ще не розпався. Ото нехай Цетр Разумкова це і зясує.
На мій погляд, це неподобство, що кримським татарам не створені умови для навчання дітей рідною мовою. Щось не чути голосу комуністів, які носяться з своєю європейською хартією. Мовчать, бо для них головне не суть питання, а головне повернути Україну в союзне стійло. Сподіваюсь, що з відходом від влади ворога української культури дмитра табачника припиняться спекуляції на мовному грунті.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12