Стереотипам піддаються майже всі люди, незалежно, чи вони «пересічні громадяни», а чи «плем’я високолобих передовиків». Киянам, наприклад, властиво думати, що соціальні, політичні та культурні процеси автоматично поширюються на всю країну, тому їх не надто непокоїть життя в провінціях. Киянину нецікаво знати, чим живе Маріуполь, доки там не лусне домна чи не випаде рясний смог, так само, як маріупольцям не надто цікаве життя Києва далі від Банкової та Майдану… Людям досить і декількох найбільш знаних рис, аби з легкої руки нагородити цілий регіон ярликом.
›››
80 років тому почався Голодомор. Геноцид українського народу, який знищив майже 4 мільйонів українців, страшенно підірвав народжуваність, (більше 6 мільйонів ненароджених дітей) та був однією з першопричин того становища, в якому ми є зараз. І навіть полеміка з приводу мовної політики є його наслідком. Чому? І чому саме в цей день розпочався Голодомор?
›››
Наш гість – Юрій Логвин, український письменник і художник-графік. Народився 5 лютого 1939 року в місті Кременчуці на Полтавщині. Закінчив Київський художній інститут та Вищі літературні курси при Літінституті імені О.М.Горького. Автор двох десятків книжок, розрахованих, у першу чергу, на широку дитячу та юнацьку аудиторію. Автор серії поштових марок. Лауреат премії імені Лесі Українки 2012 року за “Кращий твір для дітей та юнацтва” - роман “Таємна перлина”.
›››
Але що треба для тверезості? Пройти шлях емоційних поневірянь? Зрозуміти необхідність цього життя, прийняти світ? Змиритися з існуванням? Усвідомити себе частиною всього? Все вкупі? Важко сказати. Важко знайти методу. Бо тверезість бачить одну просту істину – нема однієї відповіді на всіх. Життя існує за законом розмаїття. Мабуть, найбільш точною порадою буде – просто користуватися розумом.
›››
Все починається з голови. Ось просте і самозрозуміле твердження, що нам необхідно нарешті зрозуміти. Воно стосується всього людського, в тому числі й такої всім обридлої теми, як здоров'я.
›››
92 роки тому, у ніч з 21 на 22 квітня 1920 року було підписано польсько-українське порозуміння, яке згодом дістало назву Варшавської угоди. Поняття «Варшавська угода», як правило, асоціюється з Варшавським договором 1955-го, який об’єднав прокомуністичні країни у Холодній війні проти Заходу, а не «Пактом Пілсудського-Петлюри» 1920–го року. Цій угоді судилося змінити розподіл сил у Східній Європі, змінити карту Східної Європи, але… все пішло не по плану.
›››
Мета творчості монументалістів полягала у перетворенні простору, внесення в нього сенсів та естетичних форм. У надзвичайно утилітаризованому оточенні мистецтво виконує місію гуманізації, повернення чуттєвості. Сьогодні така робота називається дизайном, тоді вона мала назву художньо-оздоблювальної. Відмінність полягає тільки в наявності художнього рішення – дизайн не працює з образами, тільки з естетичними елементами (сполученнями кольорів та ліній), покликаними справляти позитивний психологічний вплив без чіткої ідеї або фабули.
›››
...віднайти у неіснуючому первісному комунізмі ще й неіснуючі первісні Ради депутатів не зміг ніхто, навіть примружений Ленін. В результаті отримуємо початкову ланку послідовності, що проглядається в історії розвитку відносин між учасниками спільної виробничої діяльності, котра буде виглядати тепер наступним чином: трудар – раб – кріпак – робочий - ?
›››
7 грудня, в день народження геніальної народної художниці Катерини Василівни Білокур, в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбувся вечір пам’яті й презентація двотомного видання, випущеного в світ видавництвом «Родовід», присвяченого творчості та постаті художниці в культурному контексті.
›››
26 листопада 2011 року о 19:00 у виставковій залі Галереї ім. Олени Замостян Культурно-мистецького центру НаУКМА (вул. Іллінська 9, м.Київ) відбудеться відкриття персональної виставки модерного сакрального живопису Дмитра Гордіци «Пришестя». В експозиції будуть представлені твори, які є результатом 10-літньої роботи майстра і демонструють полістилізм сучасної української іконописної школи.
›››