Шкода, що вони не роблять цього разом, бо спільна презентація відразу двох популярних українських письменників – батька та доньки, Юрія та Софії Андруховичів – могла б зумовити особливий сплеск читацького зацікавлення.  ›››

Заслужений діяч мистецтв України Юрій Вінтаєв - ніби місток між двома культурами – українською і російською, його творчість – сплав двох потужних шкіл. Чимало загадкового намішала доля в його житті. Барвисто-могутня природа Жигулів з дитинства формувала світогляд і вплинула на творчість художника. Вступивши до Харьківського художньо-промислового інституту на факультет станкової графіки він опиняється в “обіймах” мальовничої Слобожанщини. Потім в цю справу “втрутився” Крим - і картини Вінтаєва набули ще більшого колориту, витонченості, розмаїтості і несподіваних відкриттів у царині краси і поезії.  ›››

Є приказка про те, що зі своїм статутом у чужий монастир не ходять. А ще є притча про білу ворону. Усе це певною мірою можна сказати й про співачку Ірину Шинкарук, яка «пішла» в популярну музику, але поводиться в ній доволі нетипово. Спілкуючись з Іриною Шинкарук (не вперше мене дивує її природна сонячність-усміхненість, у якій — як на дні криниці — мерехтить сум прозрінь), я намагався розгадати природу її «нетиповості» і дійшов висновку: вона просто чесно робить свою справу, чесно говорить і думає. І це — єдиний рецепт творчого довголіття.  ›››

Український кінематограф (отже, й українську культуру) неможливо уявити без постаті народного артиста України Леся Сердюка. Його зовнішність, характер, дух, якщо говорити сучасною мовою, є харизмою, брендом країни. Будь-якому іноземцеві можна порадити: «Якщо ви хочете дізнатися, хто такий українець, то подивіться на Леся Сердюка, а ще краще — з ним поспілкуйтеся».  ›››

Зірка італійського футболу Франческо Тотті допомагає українським дітям, які потерпають від онкозахворювань. Футболка колишнього гравця збірної Італії пішла з аукціону за 9,3 тис. євро, а усі гроші перераховано на потреби малюків  ›››

Найприємніша справа на світі, як сказав один маленький хлопчик,— це веселитися. І в дорослих на вагу золота цінуються веселуни, бо це мудреці, які дивляться в корінь. До них належать і карикатуристи. Цей дивний народ водночас піднімає настрій і «наступає» на недоліки, показуючи нам нас самих і навколишній світ із несподіваного дотепного погляду.
Карикатуристи як лікарі ставлять діагноз, але не окремій людині, а суспільству. Отже, лікуймося, дорогенькі.  ›››

Птах літає зовсім не тому, що знає закони аеродинаміки, чи тому, що його підносять у повітря амбіції. У просторі йому належить значно більше місця, ніж його фізичному тілу. Те саме відбувається з талановитим художником. Особистість Тетяни Красної, безсумнівно, ширша, глибша й багатогранніша, ніж будь-які уявлення про неї. Проте спробуємо розставити деякі акценти й орієнтири.  ›››

А чи давно Ви, шановний читачу, були в Національній філармонії України? І чи траплялося з Вами таке: білі високі колони і сцена перетворювалися в розкреслений чайками простір моря, а диригент у фраку — у нахилений поривом темний вітрильник. Ви ніби саме щастя, рожевієте на березі. Та ось спокійна хода поверхнею морською — і гра, мов у дитинстві, з легкими хвильками, ніби рибки забриніли, а вас крила тримають над цими брижами — ох! Відчайдушний лет! Аж тут посунула тихо темрява — пухнаста й допитлива, відтак — на пуантах дріботливо обійшов її хтось — тонесенька, гнучка, юна, мрійлива думка!.. Раптом стала дорослою, свідомою, здивованою: що це?  ›››

У народної артистки України Валентини Степової репутація універсальної артистки — оперна діва, фольклорна й естрадна співачка, вона бере участь у пісенних фестивалях, виконує класичну музику в сучасних аранжуваннях, «змішує» жанри у своєму репертуарі. На її концертах лунають твори західних композиторів, російські романси, класичні мініатюри українських авторів і народні пісні. Час показав, що це не від всеїдності, а від жаги освоювати музичні простори, від широти творчої натури. Головне, що Валентина Степова не співає класику як естраду, а естраду як класику, її академічна манера дивним чином «вписується» в усі жанри.  ›››

За вікопомних часів російської та радянської імперій нас свідомо призвичаювали до того, що ми не є нацією, спроможною відтворити свою древню державність Київської Руси, а відтак — козацьку-лицарську; що ми, українці — просто «малороси»-«хохли». Свідомо нав'язували думку про те, що Україна є «окраиной» Росії.  ›››