«…В моїй хаті ще немає ялинки. Я хочу по неї вибратися спеціально. Бо моя ялинка росте у країні, що їй рівної немає у світі. У цій країні в Різдвяну ніч зорі ніби спускаються на землю, від чого сніг стає таким білим, як гусяче крило. Мороз у тій країні, до якої я вибираюсь по ялинку, не мороз — а маляр. Малята встануть вранці, а він їм такі квіти, такі гілки лапаті, такі зорі і стрічки порозмальовував на шибках, що аж двір не видно. Але ввечері під віконця підійдуть колядники і від теплого вікового величання Бога-Сина шибки стануть прозорі — буде видно почервонілі носики і блискучі оченята, а над ними — таку велику, таку чудову і кольорову зорю колядницьку…  ›››

Як не хочеться використовувати слово “колись”. Особливо в ув’язці з людиною, сповненої таланту і сил. Це слово лунає тоді, коли ми, не відчуваючи провину за погану пам’ять, іноді намагаємось згадати ім’я людини, яка зовсім не заслуговує дивної забудькуватості сучасників.  ›››

Козаки ми чи холопи? «Польовий отаман» Юрій Луценко впевнений, що козацький дух свободи й самоорганізації властивий українцям на генетичному рівні. Сотні років панування чужої влади виробили звичку, коли вже зовсім несила збиратися під звуки Склику під столітніми дубами на «чорні ради», організовувати запорізькі січі, вибирати гетьмана та старшину, а потім іти походом на ворога. Так бувало в усі часи, зокрема й восени 2004-го. Правда, по Визвольній боротьбі часто настає Руїна, коли лідери обростають сальцем, гризуться за владу, а країну тим часом розтягують на шматки збадьорілі «воріженьки».  ›››

Майже все про загибель В'ячеслава Чорновола - книжку з такою назвою презентували в Києві. Її автор, колишній правоохоронець Микола Степаненко переконує - лідера РУХу вбили. У видАнні він наводить результати власного розслідування аварії в якій загинув Чорновіл. Каже зібрані докази свідчать - правоохоронці передчасно оголосили ДТП нещасним випадком, і приховали правду. Генпрокуратура вже перевіряє окремі твердження з книжки.  ›››

21 грудня 2006 р. у Будинку Вчителя відбудеться вечір пам‘яті, присвячений героям України, учасникам національно-визвольного руху на Галичині, членам УВО-ОУН Василю Біласу і Дмитру Данилишину.  ›››

Спробуємо навести кілька фрагментів грядущої Хартії Української Духовної Республіки, щоб уявити масштаби і стратегію найактуальнішого планетарного ...  ›››

“Людино, вибери свою долю: серце дитини, меч воїна, крила орла…”
Ці слова можуть стати життєвим кредо, духовним девізом Олеся Бердника – письменника-фантаста, футуролога, мислителя-філософа, громадського діяча. Бо він протягом усього свого життя, усіма думками, помислами, роздумами, творами і діями намагався, розбудити у своїх сучасниках еволюційну творчу силу…  ›››

Цього дня 108 років тому народився поет, письменник та перекладач Євген Плужник, який передбачив своє майбутнє одним рядком: «Почнеш у Києві, скінчиш на Соловках!». Його заарештували у Києві як націоналіста та терориста, а помер на Соловках у віці 37-ми років.  ›››

У грудні нинішнього року Григору Михайловичу Тютюннику виповнилося б 75 років. Він пішов із життя трагічно й передчасно (1980 року). Вдова письменника — Людмила Василівна Тютюнник — працює в одній із київських шкіл, викладає українську літературу. Там вона й розповіла про непрості зигзаги долі відомого українського прозаїка.  ›››

Ім’я Ореста Субтельного відоме, мабуть, кожному, хто вчив українську історію не лише за підручниками радянської доби. Українець, який народився у Кракові, все життя прожив за океаном, у США та Канаді, професор Йоркського університету (Торонто, Канада) відомий в нашій країні насамперед як автор популярної «Історії України» від давніх часів до сучасності.  ›››