У Ризький середній школі № 95, де переважно навчаються російськомовні діти, діє український кабінет. Поки що учні отримують там необхідну інформацію про Україну, але незабаром бажаючі навчатимуться також і української мови. Інтерес є, і неабиякий, адже після того, як Україна стане членом Євросоюзу, виникне необхідність у фахівцях зі знанням української мови – передбачають латвійські учні.  ›››

Рушник національної єдності України цими днями перебував у Перемишлі. Прибув він сюди з польської столиці Варшави. В обох містах до його вишивання приєднувались і українці, і поляки. Всеукраїнська культурно-мистецька та соціально-політична акція «Рушник національної єдності» почалась у травні на козацькому острові Хортиця. Досі вона пройшла 22 області та 7 найбільших міст України. Головною ідеєю акції є залучити якнайбільше коло людей до вишивання рушника регіональними мотивами.  ›››

У Москві відбулася подія, яка ще декілька років тому навряд була б можливою. За великого скупчення дуже інтелігентних і освічених росіян відбулася презентація книги “Нація” за участю автора, чудової української письменниці Марії Матіос.  ›››

Віктор Ющенко зобов’язав Кабмін і місцеву владу належно оцінити діяльність гетьмана Мазепи, козацтва та українсько–шведських стосунків.  ›››

Доки польські митники змагаються із владою за зарплату, українці, які мешкають у прикордонні, змушені вичікувати по чотири години, щоб через пішохідний пункт пропуску перейти на інший бік кордону. Для автомобілістів транспортні засоби стають домівкою на добу.  ›››

Голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Катерина ЮЩЕНКО взяла участь у відкритті кафедри української мови в Шанхайському університеті міжнародних відносин (SISU).  ›››

На виборчу дільницю у Римі прийшло багато української молоді, яка навчається у італійських вузах, духовних навчальних закладах. Але значну частину, звичайно ж, складали люди, які виїхали з метою у будь-який спосіб заробити на життя своєї родини, бо в Україні такої можливості не було. Масова еміграція в Італію почалася 7– 9 років тому, тому у людей ще зберігся міцний зв’язок з Україною, вони цікавляться та вболівають за її життя, сподіваючись на повернення. Можна перераховувати сотні випадків подвижництва звичайних виборців. Аби проголосувати, багатьом доводилося їхати дуже далеко із інших міст, чи навіть провінцій.  ›››

Рим. Станція метро Оттавіано сан П’єтро, або просто Оттавіано, як називають її українці. Натовпи туристів виходять з вагонів та прямують до площі святого Петра. Кожен із усмішкою на обличчі, в передчутті відвідин найзнаменитішої у світі базиліки, не помічають людей, що стоять коло виходу із підземного переходу. Йдуть собі, теревенячи різними мовами. Часом дехто із них озирається, відчувши на собі погляд незнайомців, та, швидко забувши про них, простують далі, насолоджуючись відпусткою.  ›››

Розмова з Андреа Граціозі, професором Неаполітанського університету. Високу нагороду італійському науковцеві, професору Неаполітанського університету “Федеріко ІІ” присудили “за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання Голодомору 1932-33 рр. актом геноциду українського народу, активну громадську діяльність щодо вшанування жертв трагедії”. Так зазначено у відповідному указі Президента України.  ›››

Заснована видавничим домом «Іноземці в Італії» уже понад півтора року тому виходить у світ, об’єднуючи українську громаду, «Українська газета в Італії» – незалежне іформаційно-аналітичне видання. Вона встигла перетворитися на справжнього інтелектуального провідника для громади, адже це – єдина повністю україномовна газета, яка розповсюджується по усій території Італії накладом 20 000 примірників.  ›››