Наш гість – Анатолій Зборовський, історик і краєзнавець, директор Ірпінського історично-краєзнавчого музею, автор шкільного підручника «Історія рідного краю. Приірпіння», статей в Енциклопедії Сучасної України, понад чотирьох з половиною тисяч публікацій переважно краєзнавчої, військово-патріотичної, історичної, екологічної, культурологічної тематики у понад півтори сотнях газет.
›››
25 вересня в Будинку письменників (Банкова, 2) об’єднання пригодників та фантастів Київської організації НСПУ проводить зустріч з Володимиром Коскіним з нагоди виходу його книжки-фентезі «Бранці Землі, або Нашестя змій» (видавництво “Український пріоритет”).
›››
Це ж треба: мільярдер із якогось переляку запрошує поета на освячення свого приміського замку. Хіба що, як кажуть французи, „шерше ля фам”, – шукайте жінку серед причин. Це лише зав’язка. Важливіше, що класична гамлетівська дилема „бути чи не бути” отримує тут сильну корекцію з поправкою на теперішні реалії: „мати чи бути?” А невже неможливо це жорсте „чи” між дієсловами замінити чимось терпимішим, щоб Мати й Бути одночасно?
›››
Поет, критик, есеїст, публіцист Володимир Базилевський розчинився у великому філософі, ім’я якому – Володимир Базилевський. Авжеж, саме так – ми маємо справу з непересічним філософом. Просто наше суспільство цього не усвідомлює. Поки що. Володимир Базилевський – це філософія поезії і поезія філософії, навіть коли він препарує жорстоку прозу життя чи історію, яка часто є кривавою.
›››
В таку спеку подібне книжкове стовпотворіння могло статися лише тут, в перлині біля моря: знаменита Дерибасівська на чотири дні перетворилася на довжелезну книжкову галерею, яку складали сотні наметів, притиснутих один до одного з обох боків головної вулиці міста. Цьогорічна «Зелена хвиля» (вже 17-літня за віком) стала особливою, бо в її лоні тепер народився солідний фестиваль разом конкурсом під назвою „Корнійчуковська премія», названий на честь знаменитого земляка, одного з найкращих дитячих поетів світу Корнія Чуковського.
›››
Штучно провоковані "вкрай недружні" заяви російськихочільників відносно України нічого, окрім чергової хвилі виправдовувань українськими посадовцями та задекларованої па папері "незгоди" так і не викликали. Останні, певно, і донині не зрозуміли, що обурення й протести навряд чи щось змінять кардинально. Загальновідомо, що в світі рахуються з тими, хто вміє себе шанувати.
›››
Наш гість – Микола Славинський, типовий український галерник в царині слова з нетиповим, тобто талановитим поглядом на життя. Свою ниву він виорює широким плугом: як редактор, прозаїк, поет, критик, видавець, голова творчого об’єднання пригодників та фантастів Київської організації НСПУ. Славинський активно реагує віршами, аналітичними роздумами і статтями, рецензіями, есеями, оповіданнями. Підносить найкраще в людині. Плекає рідні заповідники – літературу, культуру та духовність.
›››
До особистої жертви українців завжди змушує обставина крайності, коли буває надто пізно. Зараз ще не пізно і йдеться про жертву безкровну і не дуже важку – змінити свій спосіб життя. Тільки змінивши своє ставлення до себе і держави, ми зможемо змінити осточортілу систему влади. Всі про це говорять, але не змінюємось не тільки ми – переважно не бажають щось віддати заради загального блага навіть наші діти. Чому ж так, адже покоління українців минулих століть платили набагато більше – жертву смерті?
›››
Ніколи не буде ефективною влада, яка сама себе контролює. Тому функції визначення напрямку розвитку країни і функції контролю за цим розвитком треба розділити, що є одним з доказів на користь двопалатного парламенту. Однак кожна хороша ідея в своєму спотвореному вигляді виявляється ще гіршою від того, що існувало до її впровадження. Так може статися і з ідеєю двопалатного парламенту, адже з нею пов’язаний цілий ряд додаткових загроз...
›››