Новітнє українське відродження починається разом із свідомим уже плеканням і вивчанням цінностей українського фольклору. Чому ж ми, розуміючи все це, не завжди і не в усьому живемо за ЗАПОВІТАМИ Наших Предків? Чому до джерела РІДНОЇ ВІРИ спрагло припадаємо переважно тільки на СВЯТА та під час Священних годин? А Бога згадуємо лише тоді, коли життя зажене нас у куток безвиході? Тобто сьогодні для нас з вами теорія – ніби одне, а життя – зовсім інше.  ›››

Стаття харківського історика пана Білецького, написана 10 років тому, переживши декілька етапів формування сучасного українсього соціуму та політикуму, досі не втратила актуальності. Як, зокрема, ось ці рядки: "Напевно, історія не простить усім нам, хто нині існує в нашій рідній, широкій і благодатній Україні, якщо ми дозволимо собі злочинно знехтувати унікальною можливістю мирним та ненасильницьким шляхом реально втілити у життя багатовікову мрію українського народу, який завжди жадав бачити свою улюблену землю насправді вільним, оновленим, справедливим, щасливим, заможним і квітучим краєм"...  ›››

Українська мова... Як вона виникла та розвивалася, яких упливіў зазнала... На жаль цю тему приходиться підіймати, привідкриваючи залазну завісу загадки в сій царині, яка висить перед чолом кожного українця і з дзеркальним лиском відображує (скоріше нав'язує) стереотип, який привила україніцям Московія щодо походження української мови. А він простий і невигадливий: українська - це російська, грубо спотворена польською. Крапка! Та чи можна ставити крапку на цьому місці? Чи варто зазирнути та заглибитись у цю проблему більш глибоко, проникнутись її сутністтю? думаю, для кожного українця (хай хоч і несвідомого) - це обов'язок. Або хоча б потреба - знати правду, бо кожен в цьому світі має право на правду - надто - на правду про свою мову...  ›››

Байка про неповноцінність вживання української мови, про те, що українці зазвичай вживають чужі лайливі слова, а свою лайку забули і побутує така думка, що в українській мові немає лайливих слів... Але ж це не так! Читайте і насолоджуйтесь!  ›››

Взагалі у нас в державі мало хто звертає увагу на українську мову, навіть коли нею і говорять. У нас прийнято вважати, що коли людина говорить суржиком, або просто російською з отим "малоросським" акцентом, то і є вже україномовна людина.  ›››

Мабуть, зараз банальним виглядає твердження про те, що стара національна ідея в Україні "не спрацювала". Що сьогодні у нас немає такої конструктивної ідеології, яка б змогла стати загальною, органічно об'єднати розрізнені верстви і групи нашого населення у справжнє суспільство та надати йому нове бачення власної історичної перспективи… Проте, цю дуже актуальну проблему не так вже й важко вирішити, якщо підходити до неї не з вузьконаціональних чи партійно-класових позицій, як це переважно тепер і відбувається, а з позицій історичних, загально суспільних і системно-наукових.  ›››

Україна певний час встигла побути королівством у Середньовіччі. Чи мала Україна шанс ствердитися на мапі середньовічної Європи як одна з “нормальних”, так би мовити, тодішніх монархій, тобто королівств? Розмова в студії радіо “Свобода”.  ›››

28 червня виповнилось 354 роки знаменитій битві під Берестечком. За розмахом і кількістю людських втрат з обох боків їй не було подібних в усій Європі ХVII століття. На межі сучасних Рівненської, Волинської та Львівської областей у битві зійшлися 2 стотисячні армії. Війську короля Речі Посполитої Яна Другого Казимира протистояли полки гетьмана Богдана Хмельницького, загони селян і кіннота кримського хана Іслам-Гірея Третього  ›››

Державні нації дбають про те, щоб молоде покоління прилучалося до власної історії. Пам’ятати її — право та обов’язок цивілізованих націй. Дивно сьогодні читати цей твір! Крізь призму нашого непрощенного безпам’ятства з пожовклих сторінок постає світ, який вражає уяву й видається неймовірним. В Україні триста (!) років тому було створено одну з перших у Європі конституцій, а ми три століття потому не мали свободи!..  ›››

У Конституцiї Укpаїни записано, що у нас не повино бути деpжавної iдеологiї. Але ж без неї гальмується pозвиток лiтеpатуpи, мистецтва, науки i взагалi культуpи, не pозбудовується аpмiя, занепадають освiта та виховання, поpушуються моpальнi пpинципи. Основою державної ідеології має бути національна ідея. Якщо спробувати українську національну ідею в усі віки буття нашого народу найповніше передати одним словом, то це слово буде – справедливість.  ›››