25 грудня, до Івано-Франківська прибула вантажівка з гуманітарною допомогою, яку для родин військових та переселенців зібрала українська діаспора в Естонії. Ще три такі фури поїхали до переселених у східні області України біженців.  ›››

Наш співрозмовник – видатний український письменник і вчений-мовознавець, лауреат Шевченківської премії Григорій Штонь. За цим ще стоїть кілька спеціалізацій – літературознавець, поет, прозаїк, кінодраматург, професор. У різних жанрах – критика, поезія, романістика, п'єси, есеї, оповідання, сценарії – принциповий (руба правду в очі) Григорій Максимович створює непересічні твори і вирізняється вражаючою стилістичною розмаїтістю в царинах лірики, документалістики, психологічно-філософського реалізму і фантасмагорій.  ›››

Ми, громадяни Польщі українського походження, не можемо бути байдужими до подій в України. Члени Відділу Об’єднання Українців в Польщі у місті Лігниця працюють у тісному контакті між собою а також із польською владою та польськими засобами інформації. Українці Польщі із своїми побратимами серцем і думками разом у боротьбі за гідне майбутнє українського народу.  ›››

Не до аналізів, здається, зараз – події останніх місяців захопили нас настільки сильно, що ми майже втратили здатність думати. Так завше буває в емоційно значимих ситуаціях. Особливо тоді, коли знаходячись всередині якоїсь короткотривалої послідовності подій, ми не бачимо більш загальних тенденцій їхнього розвитку.  ›››

Ми «вимагаємо». А треба «створювати». Вимагати – означає визнавати систему. Виходить, неможливо відремонтувати автомат з газованими напоями, можна тільки вибити з нього собі хоч би пом’яту банку. Заїдання автомату – буцімто незмінна риса його первісної суті. Ідея така: автомат зламаний. Завжди. Але біда в тому, що ми навіть копнути той автомат не можемо. Замість того стоїмо і кричимо на нього: «Давай напої!»  ›››

Штучно провоковані "вкрай недружні" заяви російськихочільників відносно України нічого, окрім чергової хвилі виправдовувань українськими посадовцями та задекларованої па папері "незгоди" так і не викликали. Останні, певно, і донині не зрозуміли, що обурення й протести навряд чи щось змінять кардинально. Загальновідомо, що в світі рахуються з тими, хто вміє себе шанувати.  ›››

До особистої жертви українців завжди змушує обставина крайності, коли буває надто пізно. Зараз ще не пізно і йдеться про жертву безкровну і не дуже важку – змінити свій спосіб життя. Тільки змінивши своє ставлення до себе і держави, ми зможемо змінити осточортілу систему влади. Всі про це говорять, але не змінюємось не тільки ми – переважно не бажають щось віддати заради загального блага навіть наші діти. Чому ж так, адже покоління українців минулих століть платили набагато більше – жертву смерті?  ›››

Ніколи не буде ефективною влада, яка сама себе контролює. Тому функції визначення напрямку розвитку країни і функції контролю за цим розвитком треба розділити, що є одним з доказів на користь двопалатного парламенту. Однак кожна хороша ідея в своєму спотвореному вигляді виявляється ще гіршою від того, що існувало до її впровадження. Так може статися і з ідеєю двопалатного парламенту, адже з нею пов’язаний цілий ряд додаткових загроз...  ›››

Письменник Віктор Грабовський впродовж творчого життя поступово набував універсальності: філолог за фахом і поет за покликанням він «додавався» як критик, літературознавець, публіцист, перекладач, романіст. Пройшов шлях від кореспондента багатотиражки до головного редактора газети «Літературна Україна». Співавтор книжок документального художньо-публіцистичного фільму Ролана Сергієнка «Поріг» (1988 р.), дослідник українського етносу, його епічних та лексикографічних пам’яток. Автор оригінальної гіпотези про походження «Слово о полку Ігоревім»...  ›››

Наш гість – поет і прозаїк Михайло Сидоржевський. Голова Київської письменницької організації. Природжений редактор, Михайло Сидоржевський вів видання «Вільне слово», «Нація і держава», «Книжковий огляд», «Літературна Україна». Нині він очолює «Українську літературну газету». Михайло Сидоржевський – автор книги поезій «Навпіл між обома світами», книг публіцистики «Здвиг» та «Туга за свободою»; численних публікацій у періодиці на теми культури, політики, літератури, історії. Наша бесіда – про болючі питання української літератури і українського буття.  ›››