Приводом для зустрічі зі знаним літератором з Волині Іваном Корсаком став вихід його нового історичного роману «Немиричів ключ» (видавництво «Ярославів Вал», 2012 р.), який не тільки висвітлює причини-наслідки певного відрізку минувшини, а й дає деякі відповіді на виклики сьогодення.
›››
Центр подібних дискусій давно вже обертається навколо двох точок зору. За однією з них – в усьому винні політтехнологи, які не пропонуючи нам нових облич, заставляють обирати одних і тих же. Інша – в тому, що насправді винні самі люди, які вперто голосують за те саме. Як 20-ть років тому голосували за комуністів, так і тепер це роблять. А Ви б яку точку зору вибрали, якщо не секрет?
›››
Видавництво «Смолоскип» запрошує на презентацію книги спогадів «Коловорот» правозахисника та дисидента Миколи Плахотнюка, яка відбудеться в київському Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) 17 січня о 18-30.
›››
Ще до відкриття першої сесії новообраного парламенту в інформаційному просторі кимось наполегливо розвивається тема небезпеки для її існування. Поширюються різні версії плану влади щодо знищення опозиції як реальної політичної перешкоди другій каденції Януковича і впливу регіоналів. Ситуація звична в українських реаліях, адже причетність до влади прямо впливає на фінансове благополуччя дуже багатих людей незалежно від купленого партквитка...
›››
Сьогодні Польща відзначила 94 річницю своєї Незалежності. Урочистості розпочалися месою за вітчизну, відправленій в Польовому костелі Війська Польського. Президент Броніслав Коморовський також вручив високі державні нагороди. Пополудні розпочалися також урочистості на пл. Пілсудського. Після них рушив марш «Разом для Незалежної».
›››
Іван Драч – і цим все сказано. Поет, який вмістив в собі кіносценариста, драматурга і перекладача. Герой України і лауреат Шевченківської премії, він ніколи не почивав на лаврах. Всюдисущий і доброзичливий, Іван Драч є антиподом байдужості, його рука завжди на пульсі часу. Втім, чи не точніше буде сказати, що його серце є пульсом часу...
›››
Слово економіка скоро стане ненависним для людського роду. Для українців так звана економіка, утримувана державою, асоціюється з бездушним монстром, який харчується людською працею, нервами і розважається похоронами людських сподівань. Так воно і є, адже за життя простою працею можна заробити лише на мінімальне утримування сім’ї, тобто на відтворення робочої сили, яка стрімко втрачає в попиті і ціні. Власна приватна економічна ініціатива настільки ускладнена, що простіше продати свою робочу силу там, де вона має кращу ціну – за кордоном батьківщини. Тим, хто не може залишити рідну землю залишається гірко-болюча мрія про економіку для людей, справедливу платню і справедливу пенсійну систему.
›››
Стереотипам піддаються майже всі люди, незалежно, чи вони «пересічні громадяни», а чи «плем’я високолобих передовиків». Киянам, наприклад, властиво думати, що соціальні, політичні та культурні процеси автоматично поширюються на всю країну, тому їх не надто непокоїть життя в провінціях. Киянину нецікаво знати, чим живе Маріуполь, доки там не лусне домна чи не випаде рясний смог, так само, як маріупольцям не надто цікаве життя Києва далі від Банкової та Майдану… Людям досить і декількох найбільш знаних рис, аби з легкої руки нагородити цілий регіон ярликом.
›››
Це вже навіть не смішно. Перед кожними виборами у нас ставлять під сумнів статус української мови. І так – вже 20-ть років! Невже це ніколи не скінчиться? І як все-таки цього можна позбутися?
›››
Хоча існує Інтернет, який довго вважався потужною альтернативою традиційним ЗМІ, він сьогодні також під контролем ЗМІ, бо вони просто перенесли свій продукт у мережу, і тепер самі користувачі потужно тиражують створені ними повідомлення у соціальних мережах.
›››