Не буду зайво критикувати недавно прийнятий з явними порушеннями регламенту закон «Про державну мовну політику» Ківалова-Колєсніченка. Критичних статей опубліковано більш, ніж достатньо, і всі сходяться на думці - це закон про право ігнорувати державну мову. До виникнення цієї ситуації з мовою вільно або невільно причетні майже всі політики впродовж періоду незалежності України і чимало з нас. Очікували із острахом отрока, що розбирає гранату і не вірили в можливість такого вибухового цинізму. Інакше як пояснити відсутність значного числа нардепів-опозиціонерів в день голосування закону КК?  ›››

Можна не сумніватись - якось недоречно напередодні парламентських виборів говорити про нову конституцію і вигідний для українського суспільства державний лад. Опозиція готова тричі ігнорувати президентську Конституційну асамблею, вважаючи себе зайвою у цій провладній структурі. Ну то й що? Вибори завершаться і в один момент ми зненацька опинимося перед такою ж проблемою, якою став мовний проект Ківалова-Колєсніченка.  ›››

Наші унікальні нардепи не втомлюються закликати українців до толерантності, заодно готуючи для народу «довбню-демократизатор» у вигляді законопроекту про протидію екстремізму. Найактивніші агітатори зовсім не є взірцями толерантності, бо дуже нервово і нетолерантно сприймають слушне нагадування про те, що публічно проповідувати громадянам релігію терпимості годилося б державною мовою. Це їхніми стараннями суспільство поділено навпіл пропагандою усілякої нетолерантності з метою виграти вибори. Тепер, замість створення атмосфери миру і благодаті, допущені до влади особи намагаються цинічно «дресирувати народ». Кому це потрібно?  ›››

92 роки тому, у ніч з 21 на 22 квітня 1920 року було підписано польсько-українське порозуміння, яке згодом дістало назву Варшавської угоди. Поняття «Варшавська угода», як правило, асоціюється з Варшавським договором 1955-го, який об’єднав прокомуністичні країни у Холодній війні проти Заходу, а не «Пактом Пілсудського-Петлюри» 1920–го року. Цій угоді судилося змінити розподіл сил у Східній Європі, змінити карту Східної Європи, але… все пішло не по плану.  ›››

Кілька тижнів тому (а саме 21-го березня), в часі заздалегіть ні з ким не узгодженої і нашвидко скликаної (точніше брутально нав'язаної) зустрічі з очільниками українських церков, Віктор Янукович визнав, що проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу “Євро-2012” нічого окрім збитків платникам податків зокрема, та державі вцілому не подарує.  ›››

На перший погляд закон нормальний, його позитивно оцінив єврокомісар Стефан Фюле. Та чи відповідає він меті нашого суспільства – відродити автентичне активне громадське життя як основу справжньої демократії? Не є секретом факт – в Україні немає сильних автентичних громадських організацій, а питомо автентичні – реально слабкі. Владно-політична система не зважає на них уже 20 років. Відповідно не потребує доведення аксіома про штучність української демократії, яка і демократією називається тільки тому, що інакшої немає.  ›››

Наш гість – народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Сергій Якутович. Учасник безлічі художніх виставок та лауреат багатьох вітчизняних та міжнародних конкурсів графіки. Автор понад ста книжкових ілюстративних циклів – від Вільяма Шекспіра до Ліни Костенко. Як художник-постановник активно працює в кінематографі і театрі. Лауреат премії Російської кіноакадемії «Золотий орел». Твори митця зберігаються у художніх музеях України та багатьох країнах світу. Торік художник проілюстрував збірку Ліни Костенко «Річка Геракліта», ювілейний альбом Богдана Ступки, драму Лесі Українки «Руфін і Прісцілла» та отримав у Римі премію імені Гоголя. Виставка «Гоголь народився…» Якутовича стала знаковою подією у Франції (у штаб-квартирі ЮНЕСКО), Москві, Києві, Львові та інших міста України.  ›››

Йде двадцять перший рік Незалежності, люди потроху вчаться ходити на власних двох. 40 років Мойша водив свій народ пустелею, аби виросло покоління вільних людей. Мабуть, така доля всіх постколоніальних народів, і Україна вже виконала свою норму на половину. Принаймні, все дуже струменять джерельця громадської активності, громадської самооборони.  ›››

Корисна інформація про захист своїх прав під час поїздок громадським транспортом. Всі ми майже постійно стикаємося з проблемою неякісного надання транспортних послуг, але рідко можемо аргументувати свої вимоги. У цьому матеріалі - витяги із чинних документів про правила надання послуг автомобільного транспорту.  ›››

Національні інтереси неможливо захистити від загроз чужих поганців, коли свої визискувачі явно не знають міри. Отже, націоналізм може перемогти, не так агресивністю гасел, як невідступною турботою про життєвий простір простої людини і боротьбою не з наслідками згубних світових чорних течій, а з їх першопричинами.  ›››